Звернувши увагу, що після візиту СВЕКРУХИ пес гарчить на грядки, жінка під сміх чоловіка вирішила їх прополоти. А копнувши глибше, ОНІМІЛА від побаченого…

Коли таксі зникло за поворотом, Олена полегшено зітхнула. Після від’їзду свекрухи атмосфера на дачі ніби стала легшою, світлішою. Тарас, задоволений візитом матері, пішов у будинок доглядати якийсь цікавий фільм по телевізору.

Олена ж вирішила трохи попрацювати на городі. Рекс потерся об її ногу, ніби відчувши її настрій, і Олена присідала, щоб погладити пса по кудлатій голові. Ще недавно пес був пораненим, наляканим створінням, знайденим на узбіччі дороги.

Олена його виходила, оточила турботою, і Рекс відповідав їй безмежною відданістю. Тарас спочатку бурчав, мовляв, навіщо нам ця обуза, але потім змирився і перестав звертати на нього увагу. Пес же невпинно слідував за своєю господинею, радісно гойдаючи хвостом.

Він обнюхував кожну травинку, прислухався до щебетання птахів, ловив сонячні зайчики, граючись із ними просто в повітрі. Усе йшло своїм звичаєм, аж поки Рекс раптом не зупинився біля однієї з грядок із полуницею. Він почав люто гарчати, впиваючись кігтями в землю й дряпаючи її лапами.

Олена здивувалася. Рекс ніколи так не поводився на дачі. Зазвичай він був спокійним і врівноваженим.

— Дружок, що з тобою? Що там таке? — запитала Олена, підходячи ближче й вирішивши пройти граблями по цій грядці. Пес продовжував гарчати, не відриваючи погляду від землі. Він ніби намагався щось викопати.

— Ну-ка покажи, — сказала Олена і спробувала відтягнути Рекса, але він упирався, не бажаючи йти.

— Гаразд, зараз подивимося, — зітхнула Олена, вирішивши з’ясувати, що так схвилювало її улюбленця. Вона присідала на навпочіпки й уважно оглянула землю.

Нічого незвичайного не було. Звичайна грядка з полуницею. Але Рекс не вгамовувався, продовжуючи тицятися мордою в землю й гарчати.

Олені стало цікаво. Невже там щось заховано?

— Тарасе, іди сюди, подивися, що Рекс знайшов, — гукнула вона, сподіваючись на допомогу чоловіка. Він не одразу відгукнувся.

Спочатку долинали приглушені звуки працюючого телевізора, потім кроки, і, нарешті, на городі з’явився Тарас, незадоволено при цьому морщачись.

— Що сталося? Ти ж знаєш, зараз найцікавіший момент, — пробурчав він.

— Та тут Рекс щось дивне витворяє, гарчить на грядку й риє землю. Подивися, може, там щось є, — пояснила Олена.

Тарас із насмішкою глянув на грядку, потім на Рекса, який усе ще продовжував гарчати.

— Та дурня якась. Напевно, знайшов якогось хробака, — відмахнувся чоловік. — Нема чого гаяти час на нісенітниці. Ай, піду краще фільм догляну.

І Тарас, більше не звертаючи уваги на пса, повернувся назад. Олена залишилася сама. Вона відчувала, що щось тут не так.

Рекс ніколи не поводився так без причини.

— Ну гаразд, подивимося, що ти там накопав, — сказала Олена й узяла садову лопатку. Рекс радісно замахав хвостом, ніби схвалюючи її рішення.

Олена почала обережно копати землю, стараючись не пошкодити полуничні кущі. Земля була м’якою, пухкою, копалася легко. Незабаром вона наштовхнулася на щось тверде.

Олена розгребла землю руками й побачила невеликий металевий ящичок.

— Оце так! — вигукнула вона здивовано. Підняла знахідку й уважно її оглянула.

Ящичок виглядав досить міцним, із двома засувками по боках.

— Цікаво, а що там усередині? — подумала Олена. Вона спробувала його відкрити, але засувки не піддавалися…