Уборщица купила дочке на барахолке старую куклу — а решив дома её постирать, нашла нечто странное внутри.. От виденного стало ПЛОХО

— Господи, краще б я не приходила…

— Ні, ти все правильно зробила. Ти не уявляєш, як тяжко жити, не знаючи, де вони, що з ними. А тепер я можу прийти до них на могилу й поговорити.

Він покликав Тамару, вручив їй ще дві ляльки — велику й маленьку, щоб у неї був “повний комплект”. А потім повернувся до Марини:

— Цей будинок тепер ваш. І квартира в місті теж. Ось гроші — найми няню й репетитора для Тамари, а сама вчися. Інакше так і житимеш у злиднях. Артур залишиться з вами, допоможе.

Через рік Марина стояла в ЗАГСі в білій сукні. Поруч був Артур — її наречений, який виявився не лише охоронцем, а й добрим, надійним чоловіком. Тамара вже ходила до школи, а Марина вчилася в технікумі на бухгалтера. Вона усміхнулася: чудеса таки трапляються, головне — дочекатися.