Поїхав у відрядження, та на половині дорозі передумав, згадавши сум в очах дружини і доньки, і помчався назад. Та увійшовши в будинок, по його шкірі мурахи пробігли…

Ты даже не говори мне ничего, общаться с ней я не хочу. Дочери еще и десяти не было, а как же она рассуждала, совсем как взрослая. У Игоря сжалось сердце, он приблизился к дочери и прижал ее к себе.

Пап, скоро Анна Витальевна придет, давай готовить салат. Мне кажется, что она хорошая и могла бы стать неплохой женой для тебя и мамой для меня. От последних слов Игорь покраснел, как подросток, но спорить с дочерью не стал.

Она уже все прекрасно понимала. Куда лучше и больше большинства взрослых.