Олена глянула на свекруху і ЗАЦІПЕНІЛА від усвідомлення….

– Поняття не маю, скоро дізнаємось.

Нарешті настав новий рік. Олена з чоловіком приїхали до свекрухи без запізнень.

– Ой, Оленочко, ходімо я тебе познайомлю з нареченою мого старшого сина! – одразу ж з порога заспівала свекруха. – Вона тобі сподобається, така гарна панянка, прямо не можу натішитися за своїх синів.

За столом сиділа дівчина з яскравим макіяжем на обличчі.

– Здрастуйте, – сказала Олена. – Я дружина брата вашого нареченого.

Дівчина, кліпаючи важкими нарощеними віями, відповіла:

– Я Наталя.

Вона критично оглядала Олену з ніг до голови.

– Ось невістки й познайомилися! – пролунав радісний голос свекрухи. – Тепер кличте всіх до столу, будемо святкувати.

Кілька хвилин за столом було чути тільки стукіт звук виделок.

Трохи наївшись, гості завели розмову один з одним. Ольга Олександрівна, яка сиділа на чолі столу, встала, постукала по келиху, закликаючи всіх до тиші та урочисто почала:

– Люба моя сім’я. Я зібрала вас усіх за святковим столом насамперед для того, щоб познайомити з новим членом нашої родини – нареченою мого старшого сина Наталкою.

Наталю, ласкаво просимо до нашої дружної родини!

І свекруха підняла келих на знак вітання.

Наталка посміхнулася у відповідь.

– Так ось, продовжу…