Олена глянула на свекруху і ЗАЦІПЕНІЛА від усвідомлення….

…Час ішов. Олена сама вступила в інститут, а потім закінчила його й знайшла роботу.

Батьки Олени переписали на ім’я доньки двокімнатну квартиру, яка дісталася їм у спадок від бабусі.

Олена спочатку відмовлялася приймати такий шикарний подарунок, оскільки розуміла, що гроші від оренди квартири були б не зайвими і її батькам.

Але мама твердо сказала:

– Ми з батьком працюємо, не хвилюйся за нас. Зате вийдеш заміж і не поневірятимешся по чужих кутах, а житимеш у себе вдома і моє серце за тебе буде спокійне.

Олені залишалося тільки обійняти, поцілувати і подякувати мамі та батькові…

…Якось у друзів Олена познайомилася із хлопцем. Подружка, яка вже вийшла заміж, усі вуха їй продзижчала, який Юрко завидний наречений.

Вони почали зустрічатись. А одного разу Олена почула, як їхня спільна знайома комусь каже:

– Не розумію я, і що Юрко знайшов у цій Олені? Одягтися гарно не вміє, виглядає не дуже. Хіба що тільки власна двокімнатна квартира, як бонус, бо ж Юрчик досі живе з мамою й старшим братом, власного житла у нього немає…

…Олена тоді не звернула уваги на ці слова, її не бентежило те, що Юрко не мав власного житла. Хлопець їй подобався, вона йому теж.

Через пів року Юрко зробив пропозицію.

Вона трохи побоювалася знайомства з його матір’ю, але думка про те, що разом в одній квартирі зі свекрухою вони не житимуть, дуже заспокоювала.

Іспит знайомства з матір’ю Юрка вона витримала блискуче!

Олена сама купила квіти, спекла власноруч смачний пиріг. У гостях уміло підтримувала розмову. З обличчя майбутньої свекрухи було видно, що вона залишилася задоволена нареченою молодшого сина…