Олена глянула на свекруху і ЗАЦІПЕНІЛА від усвідомлення….

Олена з дитинства мала спокійний характер і любила порядок.

Дівчинці не треба було нагадувати, що іграшки треба прибирати на свої місця, що на вулиці треба дотримуватись певних правил поведінки.

Наприклад, не лізти у бруд і не заходити далеко від батьків на дитячому майданчику.

Її мама часто наголошувала, що Олена за характером її викапана мати.

– Ну, треба ж як через покоління проявляється все. Ти, як твоя бабуся, царство їй небесне.

Коли я була маленькою, вона ніколи не сварилася, завжди все спокійно пояснювала мені. І як у неї на все вистачало терпіння, досі дивуюсь. Ти, доню, дуже схожа на мою маму.

У школі Олена була відмінницею, всі вчителі в один голос її хвалили і ставили за приклад.

Навіть деякі батьки однокласників просили поділитись маму Олени чарівними методами виховання дитини.

Мама Олени тільки розводила руками.

– Просто у доньки від природи характер такий, – трохи соромлячись, відповідала мама Олени.

Після школи Олена самостійно вступила на навчання, а потім сама обрала професію, яка їй була цікавою.

Її батькам можна було не хвилюватися про те, що їм доведеться вирішувати проблеми недолугої дорослої доньки…