– Допоможіть! Будь ласка, рятуйте! – з лісових хащів вибігла дівчина, закутана в… простирадло?!

Олена тремтіла, притулившись до мене:

– Я думала, це все…

– Усе гаразд, – я погладив її по голові. – Тепер точно гаразд.

Пізніше, даючи свідчення, слідчий сказав:

– Завдяки вам ми накрили найбільшу браконьєрську мережу в регіоні. Роками не могли до них дістатися – скрізь свої люди. А тут такий прорив…

Олена стиснула мою руку:

– Знаєш, я ж просто хотіла фотографувати природу. А вплуталась у таке…

– Головне – ми живі. І вчинили правильно.

– Так… – вона задумалась. – Слухай, а якщо нам зайнятися екологічною журналістикою? У мене стільки ідей!

Я всміхнувся:

– А чому б і ні? Але тепер працюємо разом. І ніяких зйомок без страховки.

Ті події змінили наші життя. Матеріали з флешки стали сенсацією. Слідство тривало понад рік. Арештували кількох високопосадовців, розкрили схеми відмивання грошей, виявили таємні бази в заповідниках.

Ми з Оленою заснували проєкт «Зелена правда» – незалежне медіа про екологічні злочини та корупцію в природоохоронних структурах.

Робота була ризикованою. Погрози надходили постійно. Одного разу наш сайт зламали. Але ми не відступили.

До нас почали звертатись люди. Спершу несміливо, потім дедалі частіше. Єгері, які втомились покривати порушення. Працівники заповідників, обурені беззаконням. Мешканці сіл…

За рік «Зелена правда» отримала першу журналістську нагороду. На врученні Олена сказала:

– Знаєте, рік тому я думала, що одна людина нічого не змінить. Але ми можемо. Головне – не мовчати.

У нас з’явилась команда: автори, оператори, юристи….